Якось вночі, сидячи під обстрілами, я натрапила в інтернеті на книгу Керол Марин «Жодного дня без пензля».
Авторка розповідає про свій шлях митця, наводить приклади власних робіт і робіт колег. Вона пише цікаво, з повагою та любовʼю — і багато говорить про родину, яка її підтримує.
Мені дуже сподобалась сама ідея — жодного дня без малювання.
Насправді малювати щодня мені, на жаль, не завжди вдається. Але ця думка — про постійну присутність творчості в житті — відгукнулась мені дуже сильно.
Мені подобається ілюструвати своє життя:
моїх котів, собаку, чоловіка, те, що я бачу й відчуваю.
Тож почнемо.